Чому компакт-диски так переливаються

Через малий проміжок між доріжками

Відстань між доріжками на диску, уздовж яких записується інформація, порівняно з довжиною хвилі світла (1,6 мікрона на CD, 0,7 мікрона на DVD). Промені різного кольору відбиваються від такої, як кажуть фізики, дифракційної решітки по-різному: кожна під своїм кутом в залежності від довжини хвилі. Тому, коли диск обертається на яскравому світлі, в око потрапляють промені то одного, то іншого кольору.

Компа́кт-ди́ск^[1] (англ. compact disc) (CD) — переносний оптичний диск для збереження інформації (даних) у цифровому вигляді, тобто формату зберігання даних. Цей формат було спочатку розроблено для записування та відтворення лише звукозаписів, але пізніше, його було пристосовано для зберігання даних: (CD-ROM). Пізніше, були додатково отримані кілька інших форматів дисків, у тому числі: одноразового запису аудіо та збереження даних (CD-R), перезаписуваний носій (CD-RW), відео компакт-диск (VCD), супер-відео компакт-диск (SVCD), Photo CD, Picture CD, Enhanced Music CD. Аудіо CD та аудіо програвачі компакт-дисків, стали комерційно доступними, починаючи з жовтня 1982 року.

Стандартні компакт-диски мають діаметр 120 мм та можуть вмістити близько 80 хвилин нестисненого аудіо або близько 700 Мбайт даних. Mini CD має різні діаметри в інтервалі від 60 до 80 мм; вони іноді використовуються для CD—синглів, запису до 24 хвилин аудіо-файлів, або використовуються для установки драйверів пристроїв.

Виготовляються з поліакрилату із прозорим

Поверхня компакт-диску, на яку/з якої записуються/зчитуються дані.

пластиковим покриттям. Металевий диск знаходиться під ним. З поверхні диска з мікроскопічних канавок зчитується лазерним променем цифровий код, яким закодовано звуки та створюється аудіо-сигнал, що практично не відрізняється від звучання оригіналу.